кільчатий
КІЛЬЧА́ТИЙ, а, е.
Те саме, що кільча́стий 1.
Бачить Микула, що стоїть під однією з верб батько Ант. Такий батько, яким був і за життя, тільки одягнутий не так, як його поховали, а ніби зібрався на рать: у кільчатій броні, з щитом (С. Скляренко);
Славута .. весь був закований у залізо – сріблястий шолом, кільчату бармицю, що закривала шию, простору кольчугу з короткими рукавами до ліктів (В. Малик).
Словник української мови (СУМ-20)