кільчатий

КІЛЬЧА́ТИЙ, а, е, рідко. Те саме, що кільча́стий 1.

Такий батько, яким був і за життя, тільки одягнутий не так, як його поховали, а ніби зібрався на рать: у кільчатій броні, з щитом (Скл., Святослав, 1959, 587).

Значення в інших словниках

1. кільчатий — див. круглий  Словник синонімів Вусика
2. кільчатий — -а, -е, рідко. Те саме, що кільчастий 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. кільчатий — КІЛЬЧА́ТИЙ, а, е. Те саме, що кільча́стий 1. Бачить Микула, що стоїть під однією з верб батько Ант. Такий батько, яким був і за життя, тільки одягнутий не так, як його поховали, а ніби зібрався на рать: у кільчатій броні, з щитом (С. Скляренко); Славута .  Словник української мови у 20 томах