кімерійці
КІМЕРІ́ЙЦІ, ів, мн. (одн. кімері́єць, і́йця, ч.; кімері́йка, и, ж.).
Найдавніше (за писемними джерелами) населення північного Причорномор'я.
– Які племена тут жили до нас – ось що хотілось би з'ясувати, – роздумливо мовить Брага. – Племена таврів чи хто? – І кімерійці жили, – уточнює професор. – Сучасники Гомера (О. Гончар);
В наших землях з пра-прадавна кімерієць жив і скіф (Д. Білоус);
Найдавнішим із відомих народів, що заселяли чорноморський степ, було плем'я кімерійців (з наук.-попул. літ.);
Активне заселення донбаських степів почалося ще в епоху Великого переселення народів, а першим кочовим племенем були кімерійці, які прийшли з-за Дону в X ст. до н.е. (з публіц. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)