кімерійці

КІМЕРІ́ЙЦІ, ів, мн. (одн. кімері́єць, і́йця, ч.; кімері́йка, и, ж.).

Найдавніше (за писемними джерелами) населення північного Причорномор'я.

– Які племена тут жили до нас – ось що хотілось би з'ясувати, – роздумливо мовить Брага. – Племена таврів чи хто? – І кімерійці жили, – уточнює професор. – Сучасники Гомера (О. Гончар);

В наших землях з пра-прадавна кімерієць жив і скіф (Д. Білоус);

Найдавнішим із відомих народів, що заселяли чорноморський степ, було плем'я кімерійців (з наук.-попул. літ.);

Активне заселення донбаських степів почалося ще в епоху Великого переселення народів, а першим кочовим племенем були кімерійці, які прийшли з-за Дону в X ст. до н.е. (з публіц. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кімерійці — КІМЕРІ́ЙЦІ, ів, мн. (одн. кімері́єць, і́йця, ч.; кімері́йка, и, ж.). Найдавніше (за письмовими джерелами) населення північного Причорномор’я. На початку І тисячоліття до н. е. степові райони північного Причорномор’я заселяли племена кімерійців (Іст. Словник української мови в 11 томах