кімерійці
КІМЕРІ́ЙЦІ, ів, мн. (одн. кімері́єць, і́йця, ч.; кімері́йка, и, ж.). Найдавніше (за письмовими джерелами) населення північного Причорномор’я.
На початку І тисячоліття до н. е. степові райони північного Причорномор’я заселяли племена кімерійців (Іст. УРСР, І, 1953, 24);
— Які племена тут жили до нас — ось що хотілось би з’ясувати,— роздумливо мовить Брага.— Племена таврів чи хто?— І кімерійці жили, — уточнює професор. — Сучасники Гомера (Гончар, Тронка, 1963, 273).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кімерійці — КІМЕРІ́ЙЦІ, ів, мн. (одн. кімері́єць, і́йця, ч.; кімері́йка, и, ж.). Найдавніше (за писемними джерелами) населення північного Причорномор'я. – Які племена тут жили до нас – ось що хотілось би з'ясувати, – роздумливо мовить Брага. – Племена таврів чи хто?... Словник української мови у 20 томах