кінематограф

КІНЕМАТО́ГРАФ, а, ч.

1. Те саме, що кіномисте́цтво.

З тодішніх міських розваг тут [у домі Кузьміних-Караваєвих] віддавали перевагу тільки цирку та кінематографу, надто коли там ішли фільми з Вірою Холодною, Мозжухіним або закордонною красунею Астою Нільсон (Б. Антоненко-Давидович);

Вона кінознавець і все на світі бачить через історію кінематографа (Ю. Андрухович);

Перший секретар обкому відверто тішився своїми знаннями з царини вітчизняного й західного кінематографа (О. Ірванець).

2. заст. Кінотеатр.

На Хрещатику мене вабить до себе яскраве, сліпуче освітлення кінематографу [кінематографа] (В. Винниченко);

Не маючи служки і маючи двох маленьких дітей, Леся не може збігати навіть до кінематографа (М. Хвильовий);

Вутанька прийшла в кінематограф в парі з воєнкомом (О. Гончар);

Молитися ви не вмієте і думаєте, що ходити до каплиці – це якась комедія, що тут якийсь театр або кінематограф (С. Масляк, пер. з тв. Я. Гашека).

3. заст. Те саме, що кіноапара́т.

Першим кінематограф винайшов Йосип Тимченко у 1890-х роках (із журн.).

Значення в інших словниках

1. кінематограф — кінемато́граф 1 іменник чоловічого роду мистецтво кінемато́граф 2 іменник чоловічого роду кінотеатр іст.  Орфографічний словник української мови
2. кінематограф — [к'інеиматограф] -фа, м. (на) -ф'і, мн. -фие, -ф'іў  Орфоепічний словник української мови
3. кінематограф — -а, ч. 1》 Те саме, що кіноапарат. 2》 рідко. Те саме, що кіномистецтво. 3》 заст. Кінотеатр.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. кінематограф — Кіно  Словник чужослів Павло Штепа
5. кінематограф — кінемато́граф [від грец. κίνημα (κινήματος) – рух, зміна і ...граф] 1. Первісна назва знімально-проекційного апарата. 2. Комплекс приладів і методів, які забезпечують знімання й показ на екрані кінофільмів, 3. Видовище, яке виникло, на основі техніки кінематографії. 4. заст. Кінотеатр.  Словник іншомовних слів Мельничука
6. кінематограф — КІНОМИСТЕ́ЦТВО, КІНО́, КІНЕМАТОГРА́ФІЯ, КІНЕМАТО́ГРАФ рідко; ЕКРА́Н звичайно із сл. зірка. Творче співробітництво письменників і кінематографістів — винятково важливий фактор розвитку кіномистецтва (О.  Словник синонімів української мови
7. кінематограф — Кінемато́граф, -фа; -графи, -фів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. кінематограф — КІНЕМАТО́ГРАФ, а, ч. 1. Те саме, що кіноапара́т. 2. рідко. Те саме, що кіномисте́цтво. Кінематограф — найбільш синтетичне мистецтво (Літ. газ., 13.III 1959, 3). 3. заст. Кінотеатр. Вутанька прийшла в кінематограф в парі з воєнкомом (Гончар, Таврія.., 1957, 464).  Словник української мови в 11 томах