кінематограф

кінемато́граф

[к'іне^иматограф]

-фа, м. (на) -ф'і, мн. -фи^е, -ф'іў

Значення в інших словниках

1. кінематограф — кінемато́граф 1 іменник чоловічого роду мистецтво кінемато́граф 2 іменник чоловічого роду кінотеатр іст.  Орфографічний словник української мови
2. кінематограф — -а, ч. 1》 Те саме, що кіноапарат. 2》 рідко. Те саме, що кіномистецтво. 3》 заст. Кінотеатр.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. кінематограф — Кіно  Словник чужослів Павло Штепа
4. кінематограф — КІНЕМАТО́ГРАФ, а, ч. 1. Те саме, що кіномисте́цтво. З тодішніх міських розваг тут [у домі Кузьміних-Караваєвих] віддавали перевагу тільки цирку та кінематографу, надто коли там ішли фільми з Вірою Холодною...  Словник української мови у 20 томах
5. кінематограф — кінемато́граф [від грец. κίνημα (κινήματος) – рух, зміна і ...граф] 1. Первісна назва знімально-проекційного апарата. 2. Комплекс приладів і методів, які забезпечують знімання й показ на екрані кінофільмів, 3. Видовище, яке виникло, на основі техніки кінематографії. 4. заст. Кінотеатр.  Словник іншомовних слів Мельничука
6. кінематограф — КІНОМИСТЕ́ЦТВО, КІНО́, КІНЕМАТОГРА́ФІЯ, КІНЕМАТО́ГРАФ рідко; ЕКРА́Н звичайно із сл. зірка. Творче співробітництво письменників і кінематографістів — винятково важливий фактор розвитку кіномистецтва (О.  Словник синонімів української мови
7. кінематограф — Кінемато́граф, -фа; -графи, -фів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. кінематограф — КІНЕМАТО́ГРАФ, а, ч. 1. Те саме, що кіноапара́т. 2. рідко. Те саме, що кіномисте́цтво. Кінематограф — найбільш синтетичне мистецтво (Літ. газ., 13.III 1959, 3). 3. заст. Кінотеатр. Вутанька прийшла в кінематограф в парі з воєнкомом (Гончар, Таврія.., 1957, 464).  Словник української мови в 11 томах