кіноапаратура

КІНОАПАРАТУ́РА, и, ж., збірн.

Сукупність різних апаратів (знімальних, проекційних, звукозаписних), машин та устаткування, що застосовують у кінематографії.

Інститут має дорогу звуко- і кіноапаратуру, виряджає експедиції, провадить сесії, конференції (Остап Вишня);

За день дружної роботи цегляна будка для кіноапаратури була готова (А. Шиян);

Батько його, інженер, придбав Олегові портативну кіноапаратуру (В. Петльований).

Значення в інших словниках

1. кіноапаратура — кіноапарату́ра іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. кіноапаратура — -и, ж., збірн. Сукупність різних апаратів (знімальних, проекційних, звукозаписних), машин та устаткування, які застосовуються в кінематографії.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. кіноапаратура — КІНОАПАРАТУ́РА, и, ж., збірн. Сукупність різних апаратів (знімальних, проекційних, звукозаписних), машин та устаткування, які застосовуються в кінематографії. За день дружної роботи цегляна будка для кіноапаратури була готова (Шиян, Баланда, 1957, 218).  Словник української мови в 11 томах