кінобойовик

КІНОБОЙОВИ́К, а́, ч.

Кінофільм із динамічним, захопливим сюжетом, заснованим на конфлікті, який розв'язується за допомогою фізичної чи військової сили; бойовик (у 2 знач.).

Жанр кінобойовика показує самостійні намагання героя відновити справедливість, що нерідко переростає в маленьку війну (з наук.-попул. літ.);

На афішних тумбах біліють оголошення, які запрошують у відеосалони на перегляд кінобойовиків американських та західноєвропейських студій (із журн.).

Значення в інших словниках

1. кінобойовик — -а, ч. Пригодницький фільм, що користується особливо великим успіхом або розрахований на такий успіх.  Великий тлумачний словник сучасної мови