кінозбірник
КІНОЗБІ́РНИК, а, ч.
Декілька тематично об'єднаних коротких кінофільмів, що демонструються без перерви.
Бойові кінозбірники допомагали мобілізації сил народу, виховували ненависть до ворога, славили героїзм солдат (з наук.-попул. літ.);
У вересні 1941 року Українська студія хронікального фільму випустила перший кінорепортаж “З фронтів Вітчизняної війни”: тоді спеціальні групи кінооператорів готували кінозбірники про бойові події (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)