кінопрокат

КІНОПРОКА́Т, у, ч.

1. Випуск кінофільмів для показу на екрані; передача їх у тимчасове користування (у прокат) кінотеатрам, клубам і т. ін.

Екран мій світить вечорами у темряву найдальших кошар. План кінопрокату даю, куди посилають – їду (О. Гончар);

Кінопрокат у Києві почався з 1897 року в приміщенні “Бергоньє театру” (з наук.-попул. літ.);

Якісний кінопрокат можна назвати одним із найпривабливіших об'єктів вкладення інвестицій (з газ.).

2. Підприємства та організації, що займаються прокатом кінофільмів.

Працювати в системі кінопрокату.

Значення в інших словниках

1. кінопрокат — кінопрока́т іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. кінопрокат — -у, ч. Випуск кінофільмів для показування на екрані; передача їх у тимчасове користування (у прокат) кінотеатрам, клубам і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. кінопрокат — КІНОПРОКА́Т, у, ч. Випуск кінофільмів для показування на екрані; передача їх у тимчасове користування (у прокат) кінотеатрам, клубам і т. ін.  Словник української мови в 11 томах