кінотеатр
КІНОТЕА́ТР, у, ч.
Приміщення для публічного показу кінофільмів.
Публіка товпилась коло кінотеатрів та йшла тлумом тротуарами (Гео Шкурупій);
Біля кінотеатру вирував живий людський потік (О. Донченко);
Чи ви, читачу, бачили коли-небудь детективний фільм у кінотеатрі, що в ньому, бодай би хоч на один кадр, не промайнула залізниця? (Б. Антоненко-Давидович);
Він тричі ходив до кінотеатру дивитись “Поему про море” й плювався на сентиментальні індійські фільми (В. Дрозд);
В очі вдарив сніп яскравого світла. Я закляк, міркуючи, де б це ми могли проїжджати. Либонь, це кінотеатр... (Л. Кононович);
Найдавнішим кінотеатром у Києві вважається “Жовтень” (із журн.).
(1) Панора́мний кінотеа́тр – приміщення, пристосоване для демонстрації панорамних фільмів.
Унікальний кінотеатр “Кінопанорама” є одним із найстаріших панорамних кінотеатрів Києва (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)