кіношник
КІНО́ШНИК, а, ч., розм.
Те саме, що кінематографі́ст.
Від кіношників відокремився високий чоловік у ще розкішнішому, ніж у майора.., кожушку (П. Загребельний);
Спритні кіношники притягли на край села фанерного поламаного літака, знімають фільм про війну (Ю. Мушкетик);
Продюсера Колю Комарницького важко не впізнати. Цього велетня, як я дізнався, в тусівці кіношників дражнять Кінг-Конгом (А. Кокотюха);
Моделі вітрильних суден купували тут навіть кіношники – влітку в Криму знімають безліч кінострічок на морську тематику, ось і пощастило маленьким кораблям виплисти на велику воду для створення потрібного ефекту (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)