кіношник

КІНО́ШНИК, а, ч., розм.

Те саме, що кінематографі́ст.

Від кіношників відокремився високий чоловік у ще розкішнішому, ніж у майора.., кожушку (П. Загребельний);

Спритні кіношники притягли на край села фанерного поламаного літака, знімають фільм про війну (Ю. Мушкетик);

Продюсера Колю Комарницького важко не впізнати. Цього велетня, як я дізнався, в тусівці кіношників дражнять Кінг-Конгом (А. Кокотюха);

Моделі вітрильних суден купували тут навіть кіношники – влітку в Криму знімають безліч кінострічок на морську тематику, ось і пощастило маленьким кораблям виплисти на велику воду для створення потрібного ефекту (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кіношник — -а, ч., розм. Про спеціаліста, який працює в галузі кінематографії. Великий тлумачний словник сучасної мови