кіношниця

КІНО́ШНИЦЯ, і, ж., розм.

Жін. до кіно́шник.

Наша визнана кіношниця Кучинська тричі дивилася оті “Соняхи” і вже набридла всім своїм захопленим базіканням (Г. Усач);

А на цариці, тут уже вибачай, не квітчасте плаття, а джинси, як на отій режисерші-кіношниці, пам'ятаєш (В. Нестайко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me