кіношниця
КІНО́ШНИЦЯ, і, ж., розм.
Жін. до кіно́шник.
Наша визнана кіношниця Кучинська тричі дивилася оті “Соняхи” і вже набридла всім своїм захопленим базіканням (Г. Усач);
А на цариці, тут уже вибачай, не квітчасте плаття, а джинси, як на отій режисерші-кіношниці, пам'ятаєш (В. Нестайко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me