кіношний

КІНО́ШНИЙ, а, е, розм.

Стос. до кіно, кінематографії.

Акула був схожий на кіношного плейбоя: волосся у нього теж було вигоріле, шкіра – дублена водою і сонцем, мускули так і перли з футболки невизначеного кольору (І. Роздобудько);

Купуєш британський Vogue і йдеш на місцевий секонд-хенд. Всі кіношні і шоу-бізові [шоу-бізнесові] стилістки так і роблять, тільки не мають душевної сили признатися (І. Карпа);

Одного разу я був в Іспанії на конгресі ЮНЕСКО від кіноакадемії, іншого разу – теж у кіношних справах (з публіц. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me