кіношний
КІНО́ШНИЙ, а, е, розм.
Стос. до кіно, кінематографії.
Акула був схожий на кіношного плейбоя: волосся у нього теж було вигоріле, шкіра – дублена водою і сонцем, мускули так і перли з футболки невизначеного кольору (І. Роздобудько);
Купуєш британський Vogue і йдеш на місцевий секонд-хенд. Всі кіношні і шоу-бізові [шоу-бізнесові] стилістки так і роблять, тільки не мають душевної сили признатися (І. Карпа);
Одного разу я був в Іспанії на конгресі ЮНЕСКО від кіноакадемії, іншого разу – теж у кіношних справах (з публіц. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me