Словник української мови у 20 томах

кістяр

КІСТЯ́Р, а́, ч., діал.

Збирач кісток.

Були то по більшій часті [переважно] капцани-міхонохи, міняйли, шматярі, кістярі та Бог знає які ще зарібники (І. Франко).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. кістяр — кістяр (188) — скупщик костей [MО,V]  Словник з творів Івана Франка