кістяр
КІСТЯ́Р, а́, ч., діал.
Збирач кісток.
Були то по більшій часті [переважно] капцани-міхонохи, міняйли, шматярі, кістярі та Бог знає які ще зарібники (І. Франко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кістяр — кістяр (188) — скупщик костей [MО,V] Словник з творів Івана Франка