кіт

КІТ, кота́, ч.

Свійська тварина родини котячих; самець кішки.

Василько тер мак і все поглядав то на двох сестричок, що бавились з котом, то на батька (М. Коцюбинський);

В одного чоловіка був кіт старий, що вже не здужав і мишей ловити (О. Іваненко);

Знадвору долинають чиїсь голоси, нявчання кота, якийсь хрускіт (С. Андрухович);

* У порівн. Вони [діти], як коти, зiскакували додолу в довгих сорочках, наввипередки прямуючи в куток за скринею, далi вiд батька (Р. Андріяшик);

// Дикий предок усіх сучасних котів.

Дикий кіт їсть переважно мишей, хоч нерідко нападає на птахів, а також на молодих косуль й оленят (з наук.-попул. літ.);

Лісовий кіт веде прихований спосіб життя, селиться поодинці (з навч. літ.);

Предком усіх сучасних домашніх котів є африканський дикий кіт (із журн.).

Гра́тися (гра́ти) в кота́ й ми́шку (ми́шки) (в кота́-ми́шку (-ми́шки)) <�Гра́тися (гра́ти) в кота́, в ми́шку (ми́шки)> див. гра́тися;

Як кіт з оселе́дцем па́нькатися (вози́тися) див. па́нькатися.

△ (1) Морськи́й кіт – скат родини хвостоколів.

Тіло морського кота плоске, широке, округле, закінчується воно хвостом, що має форму батога (з навч. літ.);

Морський кіт гострим хвостом порізав одну підсаку (І. Нечуй-Левицький).

◇ Зав'яза́ти кото́ві (коту́, кі́шці) хвоста́ [вузло́м] див. зав'я́зувати;

Зна́є кі́шка (ки́ця), чиє́ са́ло з'ї́ла <�Зна́є кіт (котя́ра), чиє́ са́ло з'їв> див. кі́шка;

[І] кото́ві на сльо́зи нема́ (нема́є, не ви́стачить і т. ін.) див. нема́;

(2) І (ще й) кіт не валя́вся у кого – хто-небудь ще нічого не робив.

– Он люди вже городи копають та орють, а в нас ще й кіт не валявся... – бубоніла стара Кухтиха (А. Іщук);

– Гой, Боже! День білий, а в Ганьки на обійсті ще й кіт не валявся! А ще ж на базар тра' [треба]! (Г. Тарасюк);

– Барига втік! – помовчавши, озвався він. – Сьогодні вночі. – У... утік?! З контейнера? – Ну! Вранці одімкнули, – а там і кіт не валявся! (Л. Кононович);

Кі́шки (коти́) шкребу́ть (скребу́ть, скубу́ться, шкребу́ться) в (по) душі́ (на (в) се́рці) див. кі́шка;

Купува́ти / купи́ти кота́ в мішку́ див. купува́ти;

На мі́сці зло́чину спійма́ти (злови́ти, заста́ти і т. ін.) <�Злови́ти, як (мов, ні́би і т. ін.) кота́ над са́лом> див. спійма́ти;

Тягти́ (тягну́ти) Сірка́ (кота́, ку́цого) за хвіст (за хвоста́) див. тягти́;

[Чо́рна] кі́шка пробі́гла <[Чо́рний] кіт пробі́г> помі́ж (між) див. кі́шка;

(3) Як кіт таба́ку, ірон. зі сл. любити – зовсім не любити.

Дід знав, що смерть його за плечима, і думав своєю смертю спасти від смерті міщан. Вишневецького він ненавидів, а польську панщину любив, .. як кіт табаку (І. Нечуй-Левицький);

(4) Як кіт у са́ло у кого – що, зі сл. упиватися – дуже пильно, невідривно дивитися куди-небудь.

Шестірний уп'явся як кіт у сало у свою книжку (Панас Мирний);

(5) Як (мов, ні́би і т. ін.) кіт до ми́ші (са́ла) / на са́ло – жадібно, пристрасно.

Допавсь як кіт до сала (прислів'я);

Коли хто в простенькій одежі, то він на тих і не дивиться, а все поглядає як кіт на сало тільки на жупанних (Г. Квітка-Основ'яненко);

– Я глип назад себе, аж коло мене парубок молодий. Весело позираючи, кинувся до мене як кіт до миші (Панас Мирний);

О. Хведор скинув чоботи, підгорнув поли, взяв графин і, тихесенько закрадаючись як кіт до миші, пішов у другу темну кімнату точити горілку з барильця (І. Нечуй-Левицький);

Квасюк .. був до неї [Левантини] добрий, і як не було жінки, то все так поглядав на неї як кіт на сало (Б. Грінченко);

У політику бавиться [підсудний] та все на тоті [ті] панські ґрунти як кіт на сало позирає (Д. Бедзик);

(6) Як (мов, ні́би і т. ін.) кіт напла́кав – дуже мало.

Там і цукерок тих як кіт наплакав (В. Кучер);

В самих, правда, їжі тієї – мов кіт наплакав (Є. Гуцало);

// дуже незначний, невеликий.

– Така земля! А які нині врожаї дає? Ніби кіт наплакав (І. Цюпа);

Як (мов, ні́би і т. ін.) кі́шка (кіт) з соба́кою див. кі́шка;

Як (мов, ні́би і т. ін.) ци́ган (кіт, кі́шка) до са́ла (на са́ло, до сальця́) див. цига́ни;

Як у кота́ сліз див. сльоза́.