кіт
Боїться, як кіт лою.
Зовсім не боїться.
Внадився, як кіт до сала.
Привик на дурничку. Без чужого добра не обійдеться.
Гей, гей, милий Боже, кітка здохла, кіт не може.
Насміхання, як хто без причини зітхає, мов би велику тугу мав.
Голосний кіт мишей не ловить.
Хто багато говорить, той діла не робить.
Для кота забагато, а для собаки замало.
Нарікання робітника на скупий харч.
Іде як кіт по стерні.
Іде дуже осторожно, щоб собі не пошкодити.
Кіт воркоче, бо кашки хоче.
Хто просить о поміч, той потребує її.
Кіт за пліт, а миші в танець.
Коли нема голови, то підвладні роблять, що хотять.
Кіт леститься, а драпає.
Про дуже облесного чоловіка, що любезно говорить, а думає пошкодити.
Кіт любить рибу, та боїться ноги замочити.
Кіт не любить води, тому власного слиною миється. Любить дурничку.
Кіт нелівний, а хлоп немівний, то оба ледащо.
Кіт, що не ловить мишей, а чоловік, що не вміє оборонити себе, оба негідні.
Кіт риби прагне, але сіти не тягне.
Користав би, а робити не хоче.
Купив кота в мішку.
Купив щось, чого нь видів і так дав себе ошукати.
Ласий, як кіт на сало.
Дуже лакомий.
Напряла кітка півтора мітка, а кіт як зірвав, та й усе пірвав.
Насміхання з жінки, яка пиняво пряде. Міток — пасмо ниток від 30-60 в купі.
Нема то, як котові і попові.
Обом добре живеться і мало що роблять.
Носив кіт сало, аж поки стало.
Поки не з'їв усего, або поки не зловили й не укарали.
Обернув кота хвостом.
Коли хто перекручує докази.
Там того добра, як кіт наплакав.
Зовсім нема нічого. Кіт не плаче.
Возиться, як кіт з оселедцем.
Довго щось робить.
З’їв кіт сало та й кричить „мало!”.
Наївся і ще хоче.
Кіт ласий рибу їсти, та боїться в воду лізти.
Любить смачно поїсти, але не любить працювати.
Котові жартушки, а миші смертушки.
Коли жартома роблять комусь кривду.
Значення в інших словниках
- Кіт — Кіт прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Орфографічний словник української мови
- кіт — Кіт. 1. Замазка, цемент. Шмід і Роктін. Гуртова і часткова торговля фарб, материялів і дроґериї. Вата до затиканя шпар у вікнах, кіт і гіпс. Хірургічні товари і бандажі. Бронзові фарби, золота, срібна і иньша, у плині і в порошку (Б., 1906, рекл. Українська літературна мова на Буковині
- кіт — дит. кіт-воркіт; котик, коток, котко, котусь, котяра, котище. Словник синонімів Караванського
- кіт — [к'іт] кота, м. (на) коут'і/котов'і, кл. котеи, мн. коти, коут'іў Орфоепічний словник української мови
- кіт — кота, ч. Свійська тварина родини котячих, що знищує мишей і щурів; самець кішки. Морський кіт — скат родини хвостоколів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кіт — КІТ, кота́, ч. Свійська тварина родини котячих; самець кішки. Василько тер мак і все поглядав то на двох сестричок, що бавились з котом, то на батька (М. Коцюбинський); В одного чоловіка був кіт старий, що вже не здужав і мишей ловити (О. Словник української мови у 20 томах
- кіт — кіт I.кіт||кацараба (кацераба), котярва, коціна ◊ би́ти як кота́ за смета́ну та ще й пла́кати не дава́ти ображати й не давати змоги поскаржитися (ст): Прошу пана професора, тепер я вже знаю... Лексикон львівський: поважно і на жарт
- кіт — (кота) ч. 1. крим. Коханець повії, який живе за її рахунок. БСРЖ, 285; СЖЗ, 53; ЯБМ, 1, 465. 2. крим., мол., пов. Сутенер. <... Словник жарґонної лексики української мови
- кіт — Кіт, кота́, на коті́, ко́те! коти́, -ті́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- кіт — КІТ, кота́, ч. Свійська тварина родини котячих, що знищує мишей і щурів; самець кішки. Манить, як кота мишею (Номис, 1864, № 3100); Василько тер мак і все поглядав то на двох сестричок, що бавились з котом, то на батька (Коцюб. Словник української мови в 11 томах