1. Приповідки або українсько-народня філософія

кістка

Дали кісточку: хоч зараз гризи, хоч на завтра лиши.

Іронічний жарт, коли бідному дали дуже маленький гостинець.

Заніс би туди, де ворон кости не заносить.

Так заховав би, що ніхто не знайшов би.

Язик без кісток, що хоче лопоче.

Про того, хто говорить багато дурниць.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кістка — кі́стка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири кі́стки Орфографічний словник української мови
  2. кістка — Кість, маслак, жм. костомаха; (цукру) грудка; мн. КІСТКИ, кості; (героя) прах, останок, <�тлінні> останки. Словник синонімів Караванського
  3. кістка — [к’істка] -сткие, д. і м. -с'ц'і, мн. -тки, -ток дв'і к'істкие Орфоепічний словник української мови
  4. кістка — -и, ж. 1》 Окрема складова частина кістяка хребетних тварин і людини. Ґратчаста кістка — кістка, яка частково входить в основу мозкового черепа. Кістка грудної клітки — кісткова основа верхньої частини тулуба. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. кістка — КІ́СТКА, и, ж. 1. анат. Окремий складник кістяка хребетних тварин і людини, що складається з клітин, мінералізованої основної речовини і колагенових пучків; основний елемент опорно-рухового апарату. Знову йому верзеться .. Словник української мови у 20 томах
  6. кістка — кі́стка: ◊ дава́ти в кі́стку виснажувати, вимучувати непосильними завданнями, командами (ст): Кажу вам, хлопці, як там “давали в кістку”, то не маєте поняття (Загачевський) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. кістка — аж кістки́ (ко́сті) тріща́ть (луща́ть) / затріща́ли (залуща́ли), зі сл. стиска́ти, обійма́ти і т. ін. 1. Дуже сильно, міцно. Вони обіймали Анрі-Жака, аж кістки йому лущали (Ю. Яновський); Худий, злий Брун стиснув пальці, аж кістки затріщали (А. Хижняк). Фразеологічний словник української мови
  8. кістка — КІ́СТКА (тверде утворення в тілі людини й тварини), КІСТЬ, КОСТОМА́ХА зневажл.; МАСЛА́К (МАСЛЯ́К) (перев. стегнове утворення або таке, що випинається з-під шкіри). Словник синонімів української мови
  9. кістка — Кі́стка, -тки, -тці; кістки́, кісто́к Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. кістка — КІ́СТКА, и, ж. 1. Окрема складова частина кістяка хребетних тварин і людини. Знову йому верзеться.. висунулось дві тіні — страшні, бліді, з переламаними кістками (Мирний, II, 1954, 201); Посеред тих звалищ величної природи виднілися медведячі стежки... Словник української мови в 11 томах
  11. кістка — Кістка, -ки ж. Кость. Чорток, чорток, не полічи моїх кісток. Ном. № 275. Кістки у могилі, сам в Господа Бога. Рк. Макс. Кістка мертва. Болѣзнь, наростъ на тѣлѣ. Чуб. III. 15. Словник української мови Грінченка