кінь

Бистрого коня і звір боїться.

Сміливих та сильних людей і лиходії бояться.

Де кінь, там і сідло.

Про дві речі, які повинні знаходитися разом.

З чужого коня хоч серед болота злізай.

На чужу річ не можна покладатися, бо її можуть зажадати назад будь-коли.

І сліпа коняка везе, як видючий на возі сидить.

Розумний може навчити працювати і дурного.

Кінь на чотирьох та й то спотикається.

І добрі люди часом роблять помилки.

Коня керують уздами, чоловіка — словами.

Людина робить те, що їй говорять.

Коня кують, а жаба ногу наставляє.

Коня кують, а жаба ногу підставляє.

Іронічно, коли хтось береться не за своє діло.

Куди кінь з копитом, туди й рак з клешнею.

Таке ж саме значення, як і попереднього прислів'я.

Куди коні, туди й віз, поки сядем без коліс.

Будемо робити те, що велять керівники, поки не потрапимо в халепу.

Лучче з доброго коня впасти, ніж на поганім їхати.

Жартома розраджують того, хто впав з коня.

На те коня купують, щоб не спотикався.

Коня купують для того, щоб працював.

На чужому коневі далеко не заїдеш.

З чужих речей не матимеш багато користі.

Не то кінь, що в болото увезе, а то, що з болота вивезе.

Не той чоловік добрий, який наробить клопотів, але той, який допоможе у скрутну хвилину.

Не ясла до коней ходять, а коні до ясел.

Старші повчають молодших, а не навпаки.

Немає такого коня, щоб на нього не сів козак, як знає як.

Все можна зробити, якщо є вміння.

Піший кінному не товариш.

Про бідного і багатого.

Проханим конем не наробишся ні вночі, ні вдень.

Про поганих робітників.

Сип коневі мішком — не ходитимеш пішком.

Будеш добре годувати коня, то він справно служитиме тобі.

Старий кінь держиться борозни.

Старий робітник вміє працювати.

Хто на скорім коні скаче, той і скоро плаче.

Хто не думає про те, що робить, той швидко потрапляє в біду.

Чий кінь, того й віз.

Аргументація у спорі про право власності.

Язик має й коняка, та не балака.

Не кожна людина може сказати щось розумне.

Як дикому коневі попустити вудило, то так якби тебе сказило.

Якщо лихого чоловіка залишити без нагляду, то він наробить багато шкоди.

Буяє, як незаузданий кінь.

Провадить гуляще та безжурне життя.

Дай кому коня, а сам сиди до дня.

Бо мусиш ждати, як на час не верне.

Дай коневі вівса, а гони як пса.

Від вівса кінь дістає силу до роботи і бігу.

Даси коневі полови, то буде робити поволи.

Від полови кінь не набере сили до роботи.

Доброго коня і в стайні куплять.

Доброго чоловіка люди знають і в хаті знайдуть.

Знаються, як лисі коні.

Про змовлених людей.

З чужого коня, хоч серед води злізай.

Зажадають щоб віддати та й мусиш.

І сліпий кінь держить дорогу, як візник видющий.

І лихого може добрий попровадити.

Кінь до бою йде, а корча боїться.

Несподівано і відважних можна настрахати.

Кінь молодий у гроші йде, а старий виходить.

Молодий кінь дістає більшу силу щораз, а старий тратить.

Коваль коня кує, а жаба й собі ногу дає.

Іронія. Коли чоловік береться до діла, до якого ніяк нездібний.

Коня не бий, слуги не проклинай і жінки не дразни, як хочеш, щоб статкували.

Господарський досвід.

Куди коні, туди й віз.

Громада йде за проводом.

Наймлений кінь ніколи не змучений.

На нього не зважають і роблять ним понад міру.

Наробився, як жидівський кінь.

Жиди роблять кіньми до виснаження.

Не мій кінь, не мій віз, хай туркоче, куди хоче.

Не моє діло, чого ж мені мішатись до нього.

Не тоді коневі вівса, коли дивиться на пса.

Не тоді помагай, як за пізно, а тоді коли пора. Кінь як дивиться на собаку, то дуже слабий, бо здоровий кінь держить голову вгору.

Сиві коні не все є старі.

Сивий волос є ознакою старости, та коні можуть бути природно сиві.

Сидить на коні, як жаба, а злетить як баба.

Взявся до діла, що його не знає і що йому не лицює.

Силуваним конем не доробишся.

Упертий не зробить діла до ладу.

Хоч голову зломлю, але з доброго коня.

Коли маю потерпіти, то хоч за добре діло.

Чия коняка, того й кульбака.

Кульбаки без коня ніхто не потребує. Хто має коня, тому і кульбаки треба. Кульбака — сідло.

Який кінь, такий і їздець.

Іронія з нездалого коня і такого ж їздця.