кінь

Бистрого коня і звір боїться.

Сміливих та сильних людей і лиходії бояться.

Де кінь, там і сідло.

Про дві речі, які повинні знаходитися разом.

З чужого коня хоч серед болота злізай.

На чужу річ не можна покладатися, бо її можуть зажадати назад будь-коли.

І сліпа коняка везе, як видючий на возі сидить.

Розумний може навчити працювати і дурного.

Кінь на чотирьох та й то спотикається.

І добрі люди часом роблять помилки.

Коня керують уздами, чоловіка — словами.

Людина робить те, що їй говорять.

Коня кують, а жаба ногу наставляє.

Коня кують, а жаба ногу підставляє.

Іронічно, коли хтось береться не за своє діло.

Куди кінь з копитом, туди й рак з клешнею.

Таке ж саме значення, як і попереднього прислів'я.

Куди коні, туди й віз, поки сядем без коліс.

Будемо робити те, що велять керівники, поки не потрапимо в халепу.

Лучче з доброго коня впасти, ніж на поганім їхати.

Жартома розраджують того, хто впав з коня.

На те коня купують, щоб не спотикався.

Коня купують для того, щоб працював.

На чужому коневі далеко не заїдеш.

З чужих речей не матимеш багато користі.

Не то кінь, що в болото увезе, а то, що з болота вивезе.

Не той чоловік добрий, який наробить клопотів, але той, який допоможе у скрутну хвилину.

Не ясла до коней ходять, а коні до ясел.

Старші повчають молодших, а не навпаки.

Немає такого коня, щоб на нього не сів козак, як знає як.

Все можна зробити, якщо є вміння.

Піший кінному не товариш.

Про бідного і багатого.

Проханим конем не наробишся ні вночі, ні вдень.

Про поганих робітників.

Сип коневі мішком — не ходитимеш пішком.

Будеш добре годувати коня, то він справно служитиме тобі.

Старий кінь держиться борозни.

Старий робітник вміє працювати.

Хто на скорім коні скаче, той і скоро плаче.

Хто не думає про те, що робить, той швидко потрапляє в біду.

Чий кінь, того й віз.

Аргументація у спорі про право власності.

Язик має й коняка, та не балака.

Не кожна людина може сказати щось розумне.

Як дикому коневі попустити вудило, то так якби тебе сказило.

Якщо лихого чоловіка залишити без нагляду, то він наробить багато шкоди.

Буяє, як незаузданий кінь.

Провадить гуляще та безжурне життя.

Дай кому коня, а сам сиди до дня.

Бо мусиш ждати, як на час не верне.

Дай коневі вівса, а гони як пса.

Від вівса кінь дістає силу до роботи і бігу.

Даси коневі полови, то буде робити поволи.

Від полови кінь не набере сили до роботи.

Доброго коня і в стайні куплять.

Доброго чоловіка люди знають і в хаті знайдуть.

Знаються, як лисі коні.

Про змовлених людей.

З чужого коня, хоч серед води злізай.

Зажадають щоб віддати та й мусиш.

І сліпий кінь держить дорогу, як візник видющий.

І лихого може добрий попровадити.

Кінь до бою йде, а корча боїться.

Несподівано і відважних можна настрахати.

Кінь молодий у гроші йде, а старий виходить.

Молодий кінь дістає більшу силу щораз, а старий тратить.

Коваль коня кує, а жаба й собі ногу дає.

Іронія. Коли чоловік береться до діла, до якого ніяк нездібний.

Коня не бий, слуги не проклинай і жінки не дразни, як хочеш, щоб статкували.

Господарський досвід.

Куди коні, туди й віз.

Громада йде за проводом.

Наймлений кінь ніколи не змучений.

На нього не зважають і роблять ним понад міру.

Наробився, як жидівський кінь.

Жиди роблять кіньми до виснаження.

Не мій кінь, не мій віз, хай туркоче, куди хоче.

Не моє діло, чого ж мені мішатись до нього.

Не тоді коневі вівса, коли дивиться на пса.

Не тоді помагай, як за пізно, а тоді коли пора. Кінь як дивиться на собаку, то дуже слабий, бо здоровий кінь держить голову вгору.

Сиві коні не все є старі.

Сивий волос є ознакою старости, та коні можуть бути природно сиві.

Сидить на коні, як жаба, а злетить як баба.

Взявся до діла, що його не знає і що йому не лицює.

Силуваним конем не доробишся.

Упертий не зробить діла до ладу.

Хоч голову зломлю, але з доброго коня.

Коли маю потерпіти, то хоч за добре діло.

Чия коняка, того й кульбака.

Кульбаки без коня ніхто не потребує. Хто має коня, тому і кульбаки треба. Кульбака — сідло.

Який кінь, такий і їздець.

Іронія з нездалого коня і такого ж їздця.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кінь — (свійська тварина) розм. коняка, (нічим особливий) шкапа, (худий) драбина, (молодий) лошак, (з біговими якостями) скакун. Словник синонімів Полюги
  2. кінь — Чим пояснити, що іменник ІІ відміни кінь у родовому відмінку множини має форму коней? Адже іменникам цієї відміни притаманне закінчення -ів? Закінчення -ей замість граматично зумовленого -ів мають кілька іменників чоловічого роду: кінь, гість, гріш. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  3. кінь — кінь іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  4. кінь — Коняка; (кастрат) мерин; (заморений) шкапа, шкапина, кандиба; (карлик) поні, муц; (молодий) огир, жеребець; (дужий) моцар; (возовий) биндюг; коник. Словник синонімів Караванського
  5. кінь — Бахмат (бойовий кінь), білогривець, білогривий, буйногривець, буйногривий, буланий, ваговоз, вороненький, воронець, вороний, воронько, вороньок, гетька (знев. Словник синонімів Вусика
  6. кінь — [к'ін'] кон'а, ор. конем, м. (на) коун'і/конев'і, кл. кон'у, мн. кон'і, конеий, ор. к'ін'мие/кон'амие, м. (на) кон'ах Орфоепічний словник української мови
  7. кінь — коня, ч. 1》 Велика свійська однокопита тварина, яку використовують для перевезення людей і вантажів. Верховий кінь. На білому коні в'їхати куди — з'явитися де-небудь як переможець, як людина, що досягла тріумфального успіху. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. кінь — КІНЬ, коня́, ч. 1. Велика свійська однокопита тварина родини конячих, яку використовують для перевезення людей і вантажів, а також для сільськогосподарських робіт. Словник української мови у 20 томах
  9. кінь — кінь 1. кінь||голота, хабета, шкапа ◊ бій на ко́нях дитяча гра (ст): Один учень був конем, а другий – вершником... Лексикон львівський: поважно і на жарт
  10. кінь — Коня, ч. 1. Дуже зневажлива назва людини. ◇ Кінь педальний. Твій брат — останнє чмо, кінь педальний. Хто? — Кінь в пальто — емоційна відповідь-кривляння на питання «хто?». Хто! — перепитує вона. — Кінь в пальто, — усміхаюся (А. Дністровий). 2. злоч. Словник сучасного українського сленгу
  11. кінь — (коня) 1. крим. Трамвай. БСРЖ, 277; СЖЗ, 53. 2. крим.; тюр. Вудочка із запискою, що передається в камеру. Одному [з колишніх "пацанів"] він, надсилаючи "коня" (так зеки називають нелегальне пересилання листів на волю), радить <...> (ВЗ, 5.09.2002). Словник жарґонної лексики української мови
  12. кінь — залі́зний (стале́вий) кінь. Трактор. Їде Олеся Кулик на тракторі, а за нею жінки правують залізними кіньми, вся ланка гуркотить (О. Ковінька). (і) коне́м (на коні́) не об’ї́деш кого, чого. 1. Не обминеш, не уникнеш кого-, чого-небудь. — От несподіванка!... Фразеологічний словник української мови
  13. кінь — КІНЬ (велика свійська однокопита тварина, яку використовують для перевезення людей і вантажів), КОНЯ́КА розм., КОМО́НЬ заст.; КОНИ́СЬКО розм. (заморений, слабосилий); ШКА́ПА, ШКАПИ́НА розм., КОНИ́НА розм., КОНЯЧИ́НА розм., ПАТИ́КА зневажл., ШКІ́НЬКА діал. Словник синонімів української мови
  14. кінь — Кінь, коня́, коне́ві, коне́м, на коні́, ко́ню! ко́ні, ко́ней, ко́ням, кі́ньми; по ко́ні Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  15. кінь — КІНЬ, коня́, ч. 1. Велика свійська однокопита тварина, яку використовують для перевезення людей і вантажів. З Чигирину По всій славній Україні Заревли великі дзвони, Щоб сідлали хлопці коні (Шевч., II, 1953, 42); Багіров пропонує: .. Словник української мови в 11 томах
  16. кінь — Кінь, коня́ м. 1) Конь, лошадь. Коваль коня кує, а жаба й собі ногу дає. Ном. № 2548. Ідуть вони поле, їдуть і другеє, а на третє поле став кінь спотикаться. Мет. 2) Дѣтская игра въ мячъ, когда поймавшій мячъ садится на бросавшаго и кричитъ: продай коня!... Словник української мови Грінченка