кінь

КІНЬ, коня́, ч.

1. Велика свійська однокопита тварина, яку використовують для перевезення людей і вантажів.

З Чигирину По всій славній Україні Заревли великі дзвони, Щоб сідлали хлопці коні (Шевч., II, 1953, 42);

Багіров пропонує: ..вибрати найміцніших коней, запрягти в один віз і тягти його до шосе (Гончар, III, 1959, 224);

*Образно. Кінь залізний важко дихав І вагонами гримів (Сос., І, 1957, 180);

*У порівн. Дочка не дуже-то й слухає матері: загне голову, як муштрований кінь, та й вийде з кімнати (Вовчок, І, 1955, 16).

Ара́бський кінь див. ара́бський;

Верхови́й кінь див. верхови́й;

Заладна́ти но́гу коне́ві (коню́) див. заладна́ти;

На ко́ні! — у кавалерії — команда сідати на коні.

І чути крик: «Вперед, на коні!» (Сос., І, 1957, 423).

◊ Був кінь, та [й] з’ї́здився — про того або те, що втратило свою колишню цінність, значення.

[Річард:] Не хочу я, щоб мій коханий Деві й молоді товариші його на мене головою покивали: «був кінь, та заїздився!» (Л. Укр., III, 1952, 107);

Бу́ти на коні́ [бу́ти] і під коне́м — мати великий життєвий досвід.

Він на своїм віку звідав усього. Був Шавкун на коні, був і під конем (Мирний, II, 1954, 261);

Гра́ти коне́м (кі́ньми, на коні́, на ко́нях) див. гра́ти²;

Даро́ваному коне́ві зубі́в не лі́чать; Даро́ваному коне́ві в зу́би не ди́вляться (не загляда́ють) — не годиться висловлювати незадоволення з приводу подарунка.

— Беріть, ..якщо дарують, дарованому коневі в зуби не дивляться! (Мирний, IV, 1955, 240);

Зби́ти коня́ (ко́ней) див. збива́ти;

На коні́ бу́ти (почува́ти себе́ і т. ін.) — бути (почувати себе) у вигідному становищі.

Вона почувала себе на коні і.. глушила своїм ляскотінням усіх (Баш, Надія, 1960, 217);

Стари́й кінь борозни́ не зіпсує́ — досвідчена людина справі не зашкодить, а тільки принесе користь.

— Нічого, що старий,— подумав Кузьмич.— Старий кінь борозни не зіпсує… (Руд., Вітер.., 1958, 369);

Троя́нський кінь див. троя́нський;

Хоч коне́м грай див. гра́ти².

2. Шахова фігура з зображенням голови коня.

Кожен противник перед початком партії має в своєму розпорядженні такі фігури: одного короля, одного ферзя, дві тури, двох слонів, двох коней, вісім пішаків (Перша книга шахіста, 1952, 18).

◊ Хід коне́м — про рішучий засіб, який застосовують у крайньому випадку.

3. Оббита шкірою колода (у 1 знач.) на чотирьох ніжках для гімнастичних вправ; кобила (у 3 знач.).

Тут їй подобалось: можна досхочу гойдатись на кільцях, ..вправлятись на брусах, стрибати через коня (В ім’я Вітч., 1954, 8).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

кінь

Значення в інших словниках