кінік
КІ́НІК, а, ч. Послідовник давньогрецької філософської школи, заснованої Антисфеном у IV ст. до н. е.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кінік — кі́нік іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- кінік — -а, ч. Послідовник давньогрецької філософської школи, заснованої Антисфеном у IV ст. до н. е. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кінік — КІ́НІК, а, ч. Послідовник давньогрецької філософської школи, заснованої Антисфеном у IV ст. до н. е. Антична думка в особі софістів та кініків чітко визначає натуральну, природну єдність людей (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах