кінік

кі́нік

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кінік — -а, ч. Послідовник давньогрецької філософської школи, заснованої Антисфеном у IV ст. до н. е. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. кінік — КІ́НІК, а, ч. Послідовник давньогрецької філософської школи, заснованої Антисфеном у IV ст. до н. е. Антична думка в особі софістів та кініків чітко визначає натуральну, природну єдність людей (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  3. кінік — КІ́НІК, а, ч. Послідовник давньогрецької філософської школи, заснованої Антисфеном у IV ст. до н. е. Словник української мови в 11 томах