кістянка

КІСТЯ́НКА, КОСТЯ́НКА, и, ж.

М'ясистий плід рослин з твердою дерев'янистою кісточкою і соковитим (слива, вишня), сухим (мигдаль) або волокнистим (кокосова пальма) зовнішнім шаром.

Залежно від біологічних особливостей породи плоди поділяються на яблуневі, кістянки, ягоди, горіхи та померанці (з наук. літ.);

У побуті більшість із кістянок вважають ягодами (з наук.-попул. літ.);

Плоди терену – костянки, кулясті, сині з сизим нальотом (з наук.-попул. літ.);

Прості кістянки мають одну насінину й утворюються з однієї маточки. Складні кістянки утворюються з кількох маточок однієї квітки, як багатокістянка в малини (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кістянка — кістя́нка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. кістянка — М'ясистий однонасінний плід; зовнішня частина оплодня соковита, внутрішня здерев'яніла (кісточка з насіниною); до к. належать, напр., слива, вишня, абрикос, персик, фінік. Універсальний словник-енциклопедія