кістяний

КІСТЯНИ́Й, а́, е́.

1. Зробл. із кістки (у 3 знач.).

За гарним шкіряним поясом .. застромлений .. широкий мисливський ніж з кістяними черенцями (І. Франко);

Мамаюк підняла лук і пустила стрілу з кістяним наконечником (М. Трублаїні);

Тоська вийняв фінку з білою кістяною ручкою і спритним рухом угнав її гострим лезом у стіл (Григір Тютюнник);

Вона покрутила у руках мельхіорову виделку з довгими зубцями та ніж з кістяною ручкою (Г. Вдовиченко);

Велика кількість кісток і кістяних знарядь вказують на розвинуте тваринництво зрубної культури (з наук.-попул. літ.);

Житель Флориди виставив на продаж кістяний мотоцикл (із журн.).

2. Який добувають, виготовляють із кісток (у 1 знач.); кістковий.

Кістяний клей виготовляють із кісток тварин (з наук.-попул. літ.);

Кістяне борошно – продукт перероблення кісток тварин, що використовують як фосфорне добриво (з навч. літ.).