1. Орфоепічний словник української мови

кістяний

кістяни́й

[к'іс'т'аний]

м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кістяний — кістяни́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. кістяний — -а, -е. 1》 Зробл. із кістки (у 3 знач.). 2》 Якого добувають, виготовляють із кісток (у 1 знач.). Кістяний клей. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кістяний — КІСТЯНИ́Й, а́, е́. 1. Зробл. із кістки (у 3 знач.). За гарним шкіряним поясом .. застромлений .. широкий мисливський ніж з кістяними черенцями (І. Франко); Мамаюк підняла лук і пустила стрілу з кістяним наконечником (М. Словник української мови у 20 томах
  4. кістяний — Кістя́ни́й, -на́, -не́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. кістяний — КІСТЯНИ́Й, а́, е́. 1. Зробл. із кістки (у 3 знач.). За гарним шкіряним поясом.. застромлений.. широкий мисливський ніж з кістяними черенцями (Фр., VI, 1951, 18); Мамаюк підняла лук і пустила стрілу з кістяним наконечником (Трубл., І, 1955, 289). Словник української мови в 11 томах
  6. кістяний — Кістяний, -а, -е Костяной. Мишко, мишко! на тобі кістяні зуби, дай мені залізні. Ном. № 263. Словник української мови Грінченка