кітва
КІ́ТВА́, кі́тви́, ж., мор.
Металевий стрижень з лапами, що зачіплюється за ґрунт і утримує на місці судно, пливучий маяк і т. ін.; якір (у 1 знач.).
А коли моряки намагались утекти з корабля, і човна спускали до моря, вдаючи, ніби кітви закинути з носа хочуть, то сказав Павло сотникові й воякам: “Як вони в кораблі не зостануться, то спастись ви не зможете!” (Біблія. Пер. І. Огієнка);
Сірий велетень стоїть на двох кітвах і чотирьох стальних тросах (О. Донченко).
Словник української мови (СУМ-20)