кітна
КІ́ТНА, тільки ж.
Яка перебуває в тому стані, коли в її організмі розвивається зародок (про вівцю, козу і т. ін.).
Барани валують вівці, від чого ті стають кітні (Сл. Б. Грінченка);
– Нашій теличці уже шостий місяць, а вівця кітна (О. Гончар);
Потреба кітних вівцематок у поживних речовинах неоднакова у різні періоди вагітності (з навч. літ.);
Продам хорошу козу, кітна вдруге, гарно доїться, молоко смачне (з мови реклами).
Словник української мови (СУМ-20)