кіточка

КІ́ТОЧКА, и, ж., розм.

Зменш.-пестл. до кі́тка.

Наївся кіт солонини, а кіточка сала, Ото-с мені, дівчинонько, до серця припала (з коломийки);

Кіточка пестилася коло вояка, мурликала, наче хотіла з ним розмовляти, а потім засинала (із журн.);

Продаю екзотичну короткошерсту кіточку для вас і зараз! (з мови реклами);

* У порівн. Лестячися до батька, мов кіточка, вона пішла з ним у покої (І. Франко).

Значення в інших словниках

1. кіточка — кі́точка іменник жіночого роду рідко  Орфографічний словник української мови
2. кіточка — КІ́ТОЧКА, и, ж., рідко. Зменш.-пестл. до кі́тка. *У порівн. Лестячися до батька, мов кіточка, вона пішла з ним у покої (Фр., III, 1950, 154).  Словник української мови в 11 томах