лабуда
ЛАБУДА́, и́, ж., жарг.
Дурниця, нісенітниця, щось не гідне уваги, несерйозне.
Гультіпака, виявляється, взагалі вдома сказав, що по справах до Фастова їде, чи філіал відкривати чи ще якусь лабуду (А. Кокотюха);
На топографічній двоверстці були позначені місця розташування, проходи та інша військова лабуда (з газ.);
Це лише передвиборна лабуда, для прийняття такого потрібна конституційна більшість (з Інтернету).
Словник української мови (СУМ-20)