лаваш
ЛАВА́Ш, а, ч.
Прісний білий хліб у вигляді тонкого коржа із пшеничного борошна, розповсюджений переважно між народами Кавказу.
Правда, краще пригоститися шашличком, долмою, справжнім сиром сулугуні, лавашем, фірмовим гостреньким кавказьким салатиком у спокійній обстановці кавказької харчевні (А. Кокотюха);
Не вистачало тільки лаваша, печених помідорів і баклажанів, які вірмени нанизують на шампури разом із м'ясом (В. Шкляр);
Лаваш випікають у тонірі – круглій глиняній печі. Такий лаваш можна зберігати декілька місяців (з наук.-попул. літ.);
* Образно. Дні наші однакові, немов близнюки, і прісні, як тісто на лаваш (М. Матіос).
Словник української мови (СУМ-20)