лаваш
ЛАВА́Ш, а, ч.
Прісний білий хліб у вигляді тонкого коржа із пшеничного борошна, розповсюджений переважно між народами Кавказу.
Правда, краще пригоститися шашличком, долмою, справжнім сиром сулугуні, лавашем, фірмовим гостреньким кавказьким салатиком у спокійній обстановці кавказької харчевні (А. Кокотюха);
Не вистачало тільки лаваша, печених помідорів і баклажанів, які вірмени нанизують на шампури разом із м'ясом (В. Шкляр);
Лаваш випікають у тонірі – круглій глиняній печі. Такий лаваш можна зберігати декілька місяців (з наук.-попул. літ.);
* Образно. Дні наші однакові, немов близнюки, і прісні, як тісто на лаваш (М. Матіос).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- лаваш — лава́ш іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- лаваш — -а, ч. Хліб, випечений з плескатого, тонко розкатаного тіста. Великий тлумачний словник сучасної мови
- лаваш — лава́ш (вірм.) хліб, випечений з плескатого, тонко розкатаного тіста. Словник іншомовних слів Мельничука