лаваш

ЛАВА́Ш, а, ч.

Прісний білий хліб у вигляді тонкого коржа із пшеничного борошна, розповсюджений переважно між народами Кавказу.

Правда, краще пригоститися шашличком, долмою, справжнім сиром сулугуні, лавашем, фірмовим гостреньким кавказьким салатиком у спокійній обстановці кавказької харчевні (А. Кокотюха);

Не вистачало тільки лаваша, печених помідорів і баклажанів, які вірмени нанизують на шампури разом із м'ясом (В. Шкляр);

Лаваш випікають у тонірі – круглій глиняній печі. Такий лаваш можна зберігати декілька місяців (з наук.-попул. літ.);

* Образно. Дні наші однакові, немов близнюки, і прісні, як тісто на лаваш (М. Матіос).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лаваш — лава́ш іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. лаваш — -а, ч. Хліб, випечений з плескатого, тонко розкатаного тіста. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лаваш — лава́ш (вірм.) хліб, випечений з плескатого, тонко розкатаного тіста. Словник іншомовних слів Мельничука