лавіс
ЛАВІ́С, а, ч.
Спосіб гравіювання, коли зображення наносять на мідну дошку змоченим у кислоті пензлем.
Існує багато різновидів гравюрної техніки: різцева гравюра, офорт, суха голка, м'який лак, манера олівця, резерваж, лавіс, ліногравюра, гравюра на камені та ін. (з навч. літ.);
// Відбиток, який одержують з такої пластини.
Лавіс за своїми зовнішніми образотворчими характеристиками дуже наближений до акватинти, але відрізняється від неї акварельністю тонової плями, м'якістю і розмитістю обрисів (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)