лавіс
ЛАВІ́С, а, ч.
Спосіб гравіювання, коли зображення наносять на мідну дошку змоченим у кислоті пензлем.
Існує багато різновидів гравюрної техніки: різцева гравюра, офорт, суха голка, м'який лак, манера олівця, резерваж, лавіс, ліногравюра, гравюра на камені та ін. (з навч. літ.);
// Відбиток, який одержують з такої пластини.
Лавіс за своїми зовнішніми образотворчими характеристиками дуже наближений до акватинти, але відрізняється від неї акварельністю тонової плями, м'якістю і розмитістю обрисів (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- лавіс — лаві́с 1 іменник чоловічого роду гравюра лаві́с 2 іменник чоловічого роду спосіб гравірування Орфографічний словник української мови
- лавіс — ч. 1》 род. -у. Спосіб гравірування, при якому малюнок наносять на металеву пластину пензлем, змоченим у кислоті. 2》 род. -а. Гравюра на металі, виготовлена у такий спосіб. 3》 род. -а. Відбиток з такої гравюри. Великий тлумачний словник сучасної мови
- лавіс — ла́віс (франц. lavis, від laver – мити) 1. Спосіб гравірування, при якому малюнок наносять на металеву пластину пензлем, змоченим у кислоті. 2. Гравюра на металі, виготовлена у такий спосіб. 3. Відбиток з такої гравюри. Словник іншомовних слів Мельничука