лаглінь

ЛАГЛІ́НЬ, я, ч., мор.

Плетений тонкий трос, що з'єднує поплавок простого лага з котушкою, використовують для буксирування лагів.

Колись швидкість судна визначали за допомогою лагліня, на якому через рівні проміжки зав'язували вузли (з наук.-попул. літ.);

Матрос, який тримав лаглінь, лічив при цьому, скільки вузлів пройде через його руку за півхвилини (із журн.).

Значення в інших словниках

1. лаглінь — лаглі́нь іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. лаглінь — -я, ч., мор. Плетений трос, що його використовують для буксирування лагів (у 1 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. лаглінь — лаглі́нь (голл. loglijn) тонкий трос (лінь), що з’єднує поплавок простого лага з котушкою.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. лаглінь — ЛАГЛІ́НЬ, я, ч., мор. Плетений трос, який використовують для буксирування лагів (у 1 знач.).  Словник української мови в 11 томах