1. Словник української мови у 20 томах

лаглінь

ЛАГЛІ́НЬ, я, ч., мор.

Плетений тонкий трос, що з'єднує поплавок простого лага з котушкою, використовують для буксирування лагів.

Колись швидкість судна визначали за допомогою лагліня, на якому через рівні проміжки зав'язували вузли (з наук.-попул. літ.);

Матрос, який тримав лаглінь, лічив при цьому, скільки вузлів пройде через його руку за півхвилини (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лаглінь — лаглі́нь іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. лаглінь — -я, ч., мор. Плетений трос, що його використовують для буксирування лагів (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лаглінь — лаглі́нь (голл. loglijn) тонкий трос (лінь), що з’єднує поплавок простого лага з котушкою. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. лаглінь — ЛАГЛІ́НЬ, я, ч., мор. Плетений трос, який використовують для буксирування лагів (у 1 знач.). Словник української мови в 11 томах