лагман

ЛАГМА́Н¹, у, ч., кул.

Локшина, що перед подачею поєднується з приправами, м'ясом та овочами; національна страва народів Середньої Азії.

Лагман подається у великих піалах і зазвичай цю страву їдять паличками (з наук.-попул. літ.);

Лагман не лише повсякденна страва, в Середній Азії його також готують на урочистості (із журн.);

Локшину для лагману тягнуть особливим способом, отримуючи з тіста довгу нитку, в домашніх умовах її довжина іноді доходить до 10-15 м (з газ.).

ЛА́ГМАН², а, ч.

Особа, що коментувала правові звичаї і закони при судових справах, але не брала участі у винесенні вироку; правник.

На колiсницi, яку тягне четверик коней, .. їде з ярлами i лагманами Олаф Скетконунг (С. Скляренко);

Поки не були створені перші письмові збірники законів, дуже значною була роль тих, хто тлумачив правові звичаї. У давніх франків їх називали рахинбургами, у скандинавів – лагманами (з наук. літ.);

Оскільки в скандинавів значення правового звичаю зберігалося довше, ніж в інших народів, до нас дійшло і більше достовірних фактів про діяльність лагманів (особливо у Швеції) (з наук. літ.);

В епоху середньовіччя, коли в кордонах поселення окремих шведських племен були утворені провінції Шведського королівства, посади провінційних лагманів зберігалися (з навч. літ.).