лагодження
ЛА́ГОДЖЕННЯ, я, с.
Дія за знач. ла́годити 1.
Він запросив мене до хати й повів у невеличку кімнату, де був розкладений інструмент для лагодження взуття (Л. Смілянський);
Остап .. й привіз орішини, але до лагодження [хлівця] не брався (П. Кочура);
Повсякденні турботи про укріплення фортеці, про будівництво нових човнів і лагодження старих .. і ще десятки різних .. клопотів тримали його [Сірка] на ногах (В. Малик).
Словник української мови (СУМ-20)