лагомини
ЛАГОМИ́НИ, ми́н, мн. (одн. лагоми́на, и, ж.), розм.
Те саме, що ла́сощі.
Везли [Латинці] з собою лагомини, оливу, мило, риж, маслини (І. Котляревський);
– Оце так борщик! Лагомина – не борщик! – сказав він (Валерій Шевчук);
Ларс, хазяйський хлопчина, нагодував нас усілякими лагоминами (О. Авраменко, В. Авраменко).
Словник української мови (СУМ-20)