ладкання
ЛА́ДКАННЯ, я, с., фольк.
1. Дія за знач. ла́дкати.
Тип весільного ладкання такий живучий на всій українській території, прижився також у польському фольклорі (з наук. літ.).
2. Те саме, що ла́дканка.
Ладкання виконуються під час зустрічі молодого з молодою (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)