ладкати

ЛА́ДКАТИ, а́ю, а́єш, недок., дит.

1. Плескати в долоні.

Лідка ладкає в ладусі: – Значить, любиш ти мене! (П. Тичина);

* Образно. Ромашка з-під долоні шуканнячка [шукання] глядає: одна пелюстка ладкає, а друга – проминає (І. Калинець).

2. Виконувати ладканки.

Після обіду молода з дружками йде до сіней і тут староста тричі благословить молоду і молодого та починають ладкати (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. ладкати — ла́дкати дієслово недоконаного виду дит.  Орфографічний словник української мови
2. ладкати — -аю, -аєш, недок., дит. Плескати в долоні.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. ладкати — ПЛЕСКА́ТИ (у долоні), СПЛЕ́СКУВАТИ, ЛЯ́СКАТИ, КЛЯ́СКАТИ діал., ЛА́ДКАТИ дит. — Док.: сплесну́ти, ля́снути, кля́снути. Маленька Галя плескала з радості, дивлячись на картини (П. Козланюк); — Боже, який чарівний, небеський спів!..  Словник синонімів української мови
4. ладкати — ЛА́ДКАТИ, а́ю, а́єш, недок., дит. Плескати в долоні. Лідка ладкає в ладусі: — Значить, любиш ти мене! (Тич., II, 1957, 39).  Словник української мови в 11 томах