1. Словник української мови у 20 томах

ладкати

ЛА́ДКАТИ, а́ю, а́єш, недок., дит.

1. Плескати в долоні.

Лідка ладкає в ладусі: – Значить, любиш ти мене! (П. Тичина);

* Образно. Ромашка з-під долоні шуканнячка [шукання] глядає: одна пелюстка ладкає, а друга – проминає (І. Калинець).

2. Виконувати ладканки.

Після обіду молода з дружками йде до сіней і тут староста тричі благословить молоду і молодого та починають ладкати (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ладкати — ла́дкати дієслово недоконаного виду дит. Орфографічний словник української мови
  2. ладкати — -аю, -аєш, недок., дит. Плескати в долоні. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ладкати — ПЛЕСКА́ТИ (у долоні), СПЛЕ́СКУВАТИ, ЛЯ́СКАТИ, КЛЯ́СКАТИ діал., ЛА́ДКАТИ дит. — Док.: сплесну́ти, ля́снути, кля́снути. Маленька Галя плескала з радості, дивлячись на картини (П. Козланюк); — Боже, який чарівний, небеський спів!.. Словник синонімів української мови
  4. ладкати — ЛА́ДКАТИ, а́ю, а́єш, недок., дит. Плескати в долоні. Лідка ладкає в ладусі: — Значить, любиш ти мене! (Тич., II, 1957, 39). Словник української мови в 11 томах