ладки
ЛА́ДКИ, док, мн. (одн. ла́дка, и, ж.), дит.
Забавляння, що супроводжується плесканням в долоні.
Отакі, було, слова промовляє, а сама до дитини всміхається і ладки їй б'є (Марко Вовчок);
Ладки, ладоньки, ладусі, ой ладусі, ладки! Де були ви? У бабусі (Н. Забіла);
* Образно. Пограй самотою із горем у ладки і з тим накеровуй крило до узвиш (В. Стус).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ладки — -док, мн. (одн. ладка, -и, ж.), дит. Долоні. Бити ладки кому — плескати в долоні до дитини. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ладки — ЛА́ДКИ, док, мн. (одн. ла́дка, и, ж.), дит. Долоні. Ладки, ладоньки, ладусі, ой ладусі, ладки! Де були ви? У бабусі (Забіла, Веселим малюкам, 1959, 13). Би́ти ла́дки кому — плескати в долоні до дитини. Словник української мови в 11 томах