ладки

ЛА́ДКИ, док, мн. (одн. ла́дка, и, ж.), дит. Долоні.

Ладки, ладоньки, ладусі, ой ладусі, ладки! Де були ви? У бабусі (Забіла, Веселим малюкам, 1959, 13).

Би́ти ла́дки кому — плескати в долоні до дитини.

От такі, було, слова промовляв, а сама до дитини всміхається й ладки їй б’є (Вовчок, І, 1955, 268).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ладки — -док, мн. (одн. ладка, -и, ж.), дит. Долоні. Бити ладки кому — плескати в долоні до дитини. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. ладки — ЛА́ДКИ, док, мн. (одн. ла́дка, и, ж.), дит. Забавляння, що супроводжується плесканням в долоні. Отакі, було, слова промовляє, а сама до дитини всміхається і ладки їй б'є (Марко Вовчок); Ладки, ладоньки, ладусі, ой ладусі, ладки! Де були ви? У бабусі (Н. Словник української мови у 20 томах