ладки

ЛА́ДКИ, док, мн. (одн. ла́дка, и, ж.), дит.

Забавляння, що супроводжується плесканням в долоні.

Отакі, було, слова промовляє, а сама до дитини всміхається і ладки їй б'є (Марко Вовчок);

Ладки, ладоньки, ладусі, ой ладусі, ладки! Де були ви? У бабусі (Н. Забіла);

* Образно. Пограй самотою із горем у ладки і з тим накеровуй крило до узвиш (В. Стус).

Значення в інших словниках

1. ладки — -док, мн. (одн. ладка, -и, ж.), дит. Долоні. Бити ладки кому — плескати в долоні до дитини.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. ладки — ЛА́ДКИ, док, мн. (одн. ла́дка, и, ж.), дит. Долоні. Ладки, ладоньки, ладусі, ой ладусі, ладки! Де були ви? У бабусі (Забіла, Веселим малюкам, 1959, 13). Би́ти ла́дки кому — плескати в долоні до дитини.  Словник української мови в 11 томах