ладунка
ЛАДУ́НКА, и, ж.
Те саме, що патронта́ш.
Все для воєнної справи кожний мав при собі, як-то: ратище, шаблю і чотири пістолі, а на грудях замість ладунки широкий черес, набитий в два і три ряди патронами (О. Стороженко);
Потім розложив [Григорій] ладунку й переглядав набої (М. Хвильовий);
Уже поспішаючи, засунув руку під кожух, намацав на перев'язі ладунку й потягнув до себе (Ю. Мушкетик);
Казав [асесор] йому ножа мисливського гострити, .. Ладунки готувать і обдивитись пас (М. Рильський, пер. з тв. А. Міцкевича);
Зброя мала свої додатки – ладунки й кисети для куль, порохівниці, сідла, стремена, вуздечки тощо (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)