лажовий
ЛАЖО́ВИЙ, а, е, жарг.
Прикм. до ла́жа.
Не віра у вирай, а тільки тінь лажова загубиться в траві і на жертовних ловах покірно, ніби пан, позеленіє дар (І. Андрусяк);
Реальність прикольна сама по собі, проте цілковито лажова при підрахунку післяматчової статистики, коли ти аналізуєш свої та її показники і бачиш, що порушень з її боку було в кілька разів більше, а вилучення траплялись лише в твоїй команді (С. Жадан);
// Поганий, кепський, неякісний.
Оцінивши з вікна той самий лажовий пейзаж із тими самими тополями і тьмяно-дощовими тяжкими хмарами, змушуєш себе до силових вправ – раз, два – аж поки не заболять м'язи (Ю. Андрухович);
Щось смикнуло Терезку за нутрощі, бо відчула, як мимоволі опинилася у геть лажовій ситуації (Любко Дереш).
Словник української мови (СУМ-20)