лажовий
ЛАЖО́ВИЙ, а, е, жарг.
Прикм. до ла́жа.
Не віра у вирай, а тільки тінь лажова загубиться в траві і на жертовних ловах покірно, ніби пан, позеленіє дар (І. Андрусяк);
Реальність прикольна сама по собі, проте цілковито лажова при підрахунку післяматчової статистики, коли ти аналізуєш свої та її показники і бачиш, що порушень з її боку було в кілька разів більше, а вилучення траплялись лише в твоїй команді (С. Жадан);
// Поганий, кепський, неякісний.
Оцінивши з вікна той самий лажовий пейзаж із тими самими тополями і тьмяно-дощовими тяжкими хмарами, змушуєш себе до силових вправ – раз, два – аж поки не заболять м'язи (Ю. Андрухович);
Щось смикнуло Терезку за нутрощі, бо відчула, як мимоволі опинилася у геть лажовій ситуації (Любко Дереш).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- лажовий — ла́жови́й прикметник Орфографічний словник української мови
- лажовий — -а, -е, жарг. 1》 Брехливий, обманний. 2》 Огидний, поганий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- лажовий — А, -е. Поганий, недороблений, з вадами. Навіть якби й знайшовся телефон, однаково картки лажові (І. Карпа). Словник сучасного українського сленгу
- лажовий — (-а, -е) мол., крим.; несхвальн. Поганий, кепський; невдалий. <...> мова взагалі не про всі ці лажові літературні розклади <...> (С. Жадан: Маскульт); Лажовий концерт. Лажовий настрій. Лажова поїздка. БСРЖ, 307; ПСУМС, 40; ЯБМ, 1, 496. Словник жарґонної лексики української мови